До Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек - кращий твір-роздум «Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо» (В. Сухомлинський)

Ми – молодь, ми – майбутнє України, нестримні, юні, завзяті й запальні,

Без нас, можливо, може існувати Батьківщина, та ми без неї, однозначно, ні.

Хай в кожнім серці знайдуть розуміння пророчі Сухомлинського слова,

Бо він не просто вчительське уміння, він своє серце дітям віддавав.

Великий вчитель завжди вчить добру, що саме відчувати та любити треба:

Оточуючих, пташку, листя на вітру у своїй школі під блакитним небом.

Дає уявлення про світ зла та добра, честі, порядності та гідності людини.

І в кожнім його розчерку пера – любов до сонця, неба, України…

У Школі радості босоніж по росі ходили діти до Куточку мрії,

Раділи діти неземній красі, розказували про захоплення й надії.

Він вирішив: потрібно їм розкрити музику природи, вона відкриє тонкощі дитячої душі.

Тоді ж побачив вчитель перші «всходи»:  всі діти прагнули творить вірші.

Це – Батьківщина, коли діти, зачаровані красою до річки, соняшника, гаю і дібров.

Це зветься щастям і людською добротою, коли ти хочеш тут бувати знов і знов.

А світ дитинства – дуже особливий, у ньому казка, пізнання та гра,

І все нове – це для дитини диво, так не зламайте відчуття добра!

Всі книги Василя залишилися у спадок – який безмежний океан думок!

Уроки мислення серед природи на світанку і подорожі, де бринить струмок.

Любов до праці і зелені краси – духовні цінності минувших літ,

Дитяче спілкування в колі, разом й сьогодні актуальне на весь світ.

Ця сходинка – і радісна й тривожна – ми без Вітчизни в світі, мов сміття…

Бо Батьківщині без нас жити можна, та як без неї йти стежинкою життя?

Ми – молодь, ми – майбутнє нашої країни – нестримні, юні, завзяті й запальні,

З дитини й до дорослої людини всім серцем любимо квітучу Україну –

Найкращу Батьківщину на землі!

Зозуля Віра,  учениця 9-го класу Лиманської ЗОШ І-ІІІ ст.